Я побачила знайомих, які подорожували з Кулуар і мені сподобалось, як виглядає все на їх сайті, опис програми, тощо. Ця подорож — ковток свіжого, вологого, лісного повітря.
Підйоми в 6-7 ранку на природі були сильно легші, ніж вдома о 9 годині. Мабуть через приємно хвилююче передчуття казкової краси, яку треба буде довго усвідомлювати.
На цьому й знаходився фокус всі 6 днів, тому головою дійсно вийшло відпочити. Ще в горах такий стан, коли фокусуєшся тільки на наступному кроці, на тому чи тобі тепло чи холодно, думаєш тільки про момент тут і зараз, це як медитація, а для мене це ще краще.
Велику роль зіграла ідеальна організація Кулуар, бо можна було не думати ні про що і просто насолоджуватися.
Кожен день програми нове місце: Lago di Sorapiss, Lago di Federa, Lago di Braies, похід навколо Tre Cime di Lavaredo та Cinque Torri.
Кожен раз складно було повірити що я це бачу, наскільки все неймовірне. Проте звісно це коштувало зусиль.
За 4 найактивніші дні ми подолали близько 80 км по гірській місцевості, і це для мене стало класним випробуванням фізичного ресурсу.
Доречі кінець червня — початок сезону, коли нема спеки і великої кількості туристів, тож, як на мене, це ідеальний час для відпочинку тут)
Перед тим, як йти в похід раджу всім бажаючим просто спробувати, як ви переносите довгу ходьбу вгору, це важливо.
Що треба взяти: трекінгові кросівки, звичайна мембранна куртка, мембранні штани (важливо, бо я спочатку приїхала зі спортивними лосинами і купляла штани вже на місці, але класно мати їх заздалегідь), термобілизна, туристичний рушник, фліска, шапочка, дощовик, спальник, футболки — мінімальний набір спорядження яке треба мати на мою думку, проте звісно ще не завадить пуховка, хоча в мене і подруги з якою я була її не було і в цілому було ок.
Також дуже раджу брати палиці в оренду чи власні.
Що для мене було відкриттям — мені було дуже важко спати в наметі на карематі, каремат був орендований у Кулуар, він непоганий, але було жорстко, тож я б радила за можливості брати свій, пошукати який буде зручно саме вам.
Поспати нормально мені вдалось тільки на третій день, завдяки допомозі супроводжуючої паралельної групи яка поділилась заспокійливим чаєм, та дівчинки з моєї групи яка поділилась бірушами та таблетками для сну на основі трав.
Чесно, ця проблема була для мене дуже неочікуваною, тож якщо ви ще не пробували спати в наметі, раджу везти з собою те, що може допомогти покращити якість сну про всяк випадок.
Проте маю сказати що всі інші спали нормально, просто в мене саме така реакція чомусь була. Дівчина з компанії сказала, що в неї в перших походах теж таке було.
Не дивлячись на те, що спала я мало, сил та натхнення було вдосталь, насолоджувалась я кожен день. Кемпінг де ми жили мега зручний, є всі умови, багато душових кабін, сушка, пралка.
Дівчата які зібрались, супроводжуюча — чудові люди, було дуже цікаво провести разом цей час. Всі один одному допомагали, так надихала ця небайдужість до інших, підтримка.
Просто магія якась що так все співпало, ще й погода гарна була всі дні, я в захваті від цієї поїздки.
Що ще хочу додати — класно поїхати після походу ще на кілька днів на відпочинок десь поблизу, деякі дівчата з нашої компанії так і зробили, ну це якщо вам дозволяє час.
Я дуже рада, що ця поїздка відбулася і відбулася такою. Доломіти — місце на всі мільйони світу і вже хочеться приїхати ще раз
Дякую Кулуар за незабутні спогади і раджу спробувати це всім.
